МІЙ СВІТ БЕЗ НАСИЛЬСТВА

Родина виступає як позитивний чинник виховання особистості дитини. Адже ніхто, крім найближчих для неї в родині людей: мами, тата, бабусі, дідуся, брата, сестри – не ставиться краще, не любить її так і не піклується стільки про неї. Саме в родині дитина має переймати ненасильницькі форми спілкування та взаємодії в соціумі.

В рамках Всеукраїнської акції " 16 днів проти насильства" вихователями закладу проведено заняття "Моя дружня сім'я" та "Давайте жити дружно". Мета: закріпити знання дітей про сім’ю як про людей, які живуть разом та піклуються одне про одного; формувати уявлення про ненасильницькі форми спілкування у сім’ї та з однолітками; збагачувати знання дітей про родинні стосунки, обов’язки та права; виховувати почуття любові, чуйності й поваги до рідних.

Мультфільми для протидії насильства: навчіть дитину захищатися

🎬 мультфільм "Розкажи дорослому 

5 грудня - Міжнародний день волонтера.

Волонтери – це люди, які прийшли за покликанням власної душі, готові допомогти тим, хто цього потребує. Волонтерство – це не робота, за це не платять грошей, це внутрішня здатність людей, яким не все одно. Це рідкісна можливість допомогати людям, спілкуватися з ними, втілювати в життя ідеї та постійно діяти і йти лише вперед. Добровольці завжди активні, відповідальні і ініціативні особистості.

Сьогодні хочемо подякувати всім нашим волонтерам за їх доброту й піклування про братів наших менших, допомогу нашим воїнам, внутрвшньо переміщеним особам та всім, хто пртребує допомоги. Дякуємо за неоціненний вклад в наше світле й мирне майбутнє.

Говоримо з дітьми про безпеку, а не насильство!

У реаліях сьогодення, необхідно пояснювати дітям, як себе поводити з незнайомими людьми, а не залякувати негативними прикладами.

З цією метою вихователі закладу провели бесіди в різних вікових групах, метою, яких є формувати правила особистої безпеки під час прогулянок на вулиці; розвивати здатність орієнтуватися в загрозливих для життя ситуаціях, реально оцінювати небезпеку, не розгублюватись; вибирати можливі дії самозахисту; виховувати спостережливість, сміливість, винахідливість.

Виховання без покарання: 5 ідей та одне батьківське табу

На запитання: карати дитину і нехай трішки боїться чи дружити з нею і хай росте трохи легковажною Кетрін Кволс має однозначну відповідь: малюка можна виховати відповідальним і не вдаватися до покарань, а з підлітком реально знайти спільну мову. Свій метод авторка називає переорієнтацією наміру, адже впевнена: за протестом, викликом, бешкетництвом стоїть цілком позитивний намір. Треба лише знати, як спрямувати його в «мирне русло».

Ставтеся до дітей по-різному

Припустімо, ви прийшли до лікаря зі скаргами на головний біль, а інший пацієнт страждає від болю в нозі. На це медик каже: усім будемо видаляти жовчний міхур, бо нещодавно до мене прийшла людина, у якої щось боліло, їй зробили таку операцію, і тепер їй краще. Чи стали б ви лікуватися в такого «професіонала»? Звісно, ні. Лікар, який припускає, що всі проблеми однакові й один технічний спосіб може стати панацеєю від усіх бід, не заслуговує на довіру. Але часто батьки, які бачать, що їхні діти б’ються чи конфліктують, реагують однаково: вимагають піти в різні кімнати, залишають без солодощів, ігнорують чи ще якось карають.

Але на поведінку дитини в родині значно впливає її нерівне становище. Там, де порушена рівновага, значно більше проблем. Бути старшим чи молодшим у родині, хлопчиком чи дівчинкою, більш спокійною за темпераментом дитиною чи більш рухливою, віддавати перевагу розумовій праці та бути відмінником чи бути двієчником, але вправним спортсменом та помічником — усі ці ролі мають свої плюси та мінуси. Але ключовим фактором є батьківське ставлення до цих критеріїв.

Скажімо, старша сестра може відчувати турботу та мати певні поступки від брата, бо вона дівчинка. А її братик насолоджується опікою та поступками, бо він менший за віком. Так ситуація цілком стабільна. Але якщо батьки вважають, що акцент на статі заважає гендерному вихованню, переваги будуть лише у хлопчика, а дівчинці казатимуть, що до неї більше вимог, бо вона старша. Дорослим не треба змінювати погляди. Але вони мають знайти тоді ще якийсь параметр, що зрівняє баланс: наприклад, донька хоче стати співачкою (хай навіть це несерйозно і в неї немає музичного слуху), тож син має опікуватися, щоб вона не зірвала голос, і давати час на заняття.

Оскільки остаточної рівності в родині не буде, під час конфлікту проблеми старшої дитини будуть зовсім іншими, ніж молодшої (і так само з іншими параметрами). Говорити після бійки з ними слід окремо.